Фінансово-кредитне забезпечення аграрних підприємств

Анотація

Метою статті є поглиблення теоретико-методичних засад та обґрунтування підвищення ефективності фінансово-кредитного забезпечення аграрного виробництва. На різних етапах досліджень використовувалися такі методи: аналіз та синтез – для вивчення об’єкта та предмета дослідження; історико-логічний метод – у вивченні генезису поняття фінансування; абстрактно-логічний – під час теоретичних узагальнень та формування висновків. Використання порівняльного аналізу фінансування агропромислового комплексу в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду дало змогу обґрунтувати основні напрями вдосконалення фінансового забезпечення. Запропоновано включати у визначення механізму фінансово-кредитного забезпечення АПК зовнішні та внутрішні умови пошуку, залучення та використання фінансових ресурсів суб’єктами господарювання; до зовнішніх умов віднесено нормативно-правову базу та фінансово-кредитну інфраструктуру; до внутрішніх – ефективність діяльності агропідприємств. Наукова новизна результатів дослідження полягає в подальшому розвитку теоретико-методичних і практичних положень удосконалення процесів фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників на рівні регіональних АПК. Одержані в процесі дослідження наукові результати, які полягають у конкретних рекомендаціях щодо визначення ролі фінансових установ у кредитному забезпеченні аграрного сектору економіки в умовах, в яких переважає дрібнотоварне виробництво, мають певну практичну цінність та можуть бути використані підприємствами в аграрному секторі економіки.