ЗАОЩАДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ АНТИКРИЗОВОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

Серед ключових пріоритетів сучасної економічної політики України одним з ключових є задоволення потреби у фінансових ресурсах в умовах економічної кризи та структурних перетворень. Світовий досвід свідчить про більш високу ефективність інвестиційної політики, спрямованої на мобілізацію внутрішніх ресурсів, серед яких невикористаним залишається потенціал приватних заощаджень. У статті на підставі аналізу та узагальнення досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, які охоплюють статистичні дані країн ОЕСР, Центральної та Східної Європи, Азії та Латинської Америки, розглянуто основні теоретичні підходи до визначення факторів, що впливають на процес формування заощаджень населення. Зокрема, найбільш визначальними чинниками є рівень доходу; темп економічного зростання; рівень монетизації економіки; умови торгівлі; дефіцит платіжного балансу; демографічна структура населення та бюджетний дефіцит. До таких факторів, вплив яких є незначним в розвинених економіках, але які мають щільний зв’язок із нормою заощадження у країнах з низьким рівнем економічного розвитку, відносять реальну ставку відсотку; політичну нестабільність; темп інфляції; рівень розвитку кредитних відносин; нерівномірність розподілу доходів та пенсійну реформу. Вважаємо, що найбільш доцільними шляхами підвищення норми заощадження населення на сучасному етапі розвитку економіки України є застосування комплексу заходів в сфері підвищення рівня оплати праці; зменшення рівня оподаткування доходів населення; зменшення темпів інфляції; стабілізація валютного курсу; проведення збалансованої монетарної та бюджетно-фіскальної політики; підвищення рівня капіталізації банківської системи; впровадження систем моніторингу, оперативної діагностики та вчасного реагування на проблеми із короткостроковою ліквідністю та ризиковістю операцій комерційних банків.